Повна назва фльму звучить як “Наш котики або Як ми полюбили лопати в умовах обмежено антитерористично операц з елементами тимчасового вонного стану”. Режисер проекту – Володимир Тихий, в актив якого робота “Тамничий острв” (2008). Рол в картин виконали: Дмитро Тубольцев (“Пошук” (2014)), Дмитро Хом’як (“Припутн” (2016)), Ярослав Федорчук (“Гтлер капут” (2008), “Повернення мушкетерв” (2009)).
Сам автори позицонують свй фльм як неполткоректу патротичну комедю. Окей, це був цкавий досвд, але Новий рк бува раз на рк, а робота кожен день. Маршрутка швидко наближаться. Пояснили: вони йтимуть на експорт до Рос, а в Рос я вже надто вдомий, хн спецслужби мене монторять. дть у сраку! В однй сцен треба було показати пдбитий танк у вод. в знмально групи була низка аргументв, аби переконати нвесторв. Взагал, пд час переглядв найбльший регт стоть там, де ветерани сидять". Нагадамо, за перший вкенд прокату картина збрала майже 1,7 млн гривень.
То нормальний фльм про вйну. "Не схожий на АТОшника" 2014–й, розпал гбридно вйни Рос проти Украни. Вс подробиц згодом Офцйним саундтреком фльму стала украномовна псня “Жовтий скотч” гурту Yurcash. Для чого? В основу сюжету покладено реальн стор, розказан добровольцями та бйцями ЗСУ.
У попередн роки укранськ режисери намагалися зробити серйозне кно про под на Донбас. Ще у 15-му та 16-му роках. набагато бльше фльмв, як виходять, бльше пдтримки. Це – як манфест. При хронометраж у дв години, фльм би лише виграв, якби на монтаж х викинули. Коментар: 1Льввський актор академчного духовного театру Воскресння Петро Микитюк зграв у патротичнй неполткоректнй комед одну з головних ролей. Бо вдразу в голов думка, що не ус так весело переживали обстрли, не ус змогли похати на наступну ротацю, не ус. На позицях до четврки приднуться амбтна журналстка, що викону секретне завдання.
– Частина – заснована на реальних подях. Наприклад, сторя мого персонажа – реальна. Це – актор, який пшов воювати на фронт, нкому не сказав, але дво його колег дзнались всм театром почали збирати йому допомогу. Це саме так було.
