Як не кумедно, але одна з найбльших проблем у нас була саме з назвою. Внутршня назва проекту була Котики (або нндзя-котики, що виникають нзвдки, роблять добро та зникають). Навть псля деклькох виснажливих брейнштормв ми не придумали нчого краще. Так залишилися котики котиками. Вже за цю назвою було розроблено логотип, брендинг та айдентику веб-сайту, вдповдно вс ачвки в нас теж з котиками мають котяч назви. Та й сама назва вийшла довол вдалою. Вона гарно працю у рзних закликах до користувача: будь котиком, допомагай, вддай котикв добрим людям на добр справи тощо. Внутршня грова валюта теж стала котиками замсть гривень.
вона особисто на машин разом з Стасом Бжезнським, який гра у нас Грна, привезли мен це до табору. Наше мсто росте, цкаво, чи доросте воно колись до Ужгорода?, – йдеться у повдомленн на сторнц фльму у Facebook. Згодом цю дею трансформували у формат для великого екрану. Однак, саме вони стають причиною грандозного фаско масштабно операц ворога… Як м це вдаться? Вдвага, мужнсть, трохи гпнозу та фрмовий гумор – вибухова сумш для тепло зустрч ворога! Вони працювали так, як у 1990–2000 роках: шоу-бзнес окремо, полтика окремо, вони мж собою не конкурують. виживати навть в умовах вйни.
Чесне слово. Виробництво: Бедлам Продакшн Продюсери: Марко Супрун, гор Савиченко, Уляна Супрун, Володимир Тихий, Дмитро Кожема, Степан Бандера-молодший Жартвливе вдео, розроблене студю Babylon’13, було зроблено за допомогою скандально технолог, яка з’явилася в нтернет в 2017 роц, увйшло в неофцйне промо до майбутньо прем’ри. Проте уже протягом другого тижня прокату ситуаця змнилась. До того ж зауважмо: тогочасн комед про вйну були не патротичними, а вельми навть пацифстськими.
Руськй мр – всобъмлющая дея. Принц корону загубив! – голосно прокоментував Грн. Коментар: 1Льввський актор академчного духовного театру Воскресння Петро Микитюк зграв у патротичнй неполткоректнй комед одну з головних ролей. м було по 18 рокв. Дмитро Гамбаль, що займався розробкою оригнального фреймворка та гровою механкою; Дикий усмхнувся:
Та й виставляння сепаратиств росйських журналств, як придуркуватих наркоманв – це не неполткоректнсть, а фарс. Неполткоректним було б жартувати про владу, але на таке автори не наважилися, президент тут – символ, що мотиву солдат на подвиги. Дсталося хба що Кучм та Мнським угодам, вс решта – геро. Тож мамо, насправд, комедю абсурду з гарними далогами та гегами, але сумбурним сюжетом надто вже карикатурним зображенням багатьох персонажв.
