"У будинках Тухл колоди лежать не класично, горизонтально, а вертикально, як частокл. Це дм-фортеця, яка захища свох мешканцв. Усй команд дуже сподобалась така алегоря. Тухольц - вльн та смлив люди, хнй дм - це те, за що вони б'ються до останнього", - розповда про будвництво локац для фльму Влад Одуденко, художник-постановник стрчки.
"Захара Беркута" знмали неподалк Синевирсько поляни. Серед вдомих постатей у фльм: Роберт Патрк (грав у фльм “Термнатор 2: Судний день”), Андрй санко (“Кборги”), Олег Волощенко (“Сторожова Застава”), Ална Довбуш (“Мзантроп”) та нш. Гост виставки зможуть дзнатися подробиц про створення фльму та посплкуватися з творцями фльму та акторами в неформальнй атмосфер в рамках фуршету. До реч, вибр саме "Захара Беркута" Франка в якост матералу для екранзац у цьому раз був просто блискучим ршенням. Кнострчка надзвичайно актуальною для школярв, як вивчають повсть вана Франка Захар Беркут вдповдно до навчально програми.
Костюми прикраси - коп з музев як будь-який приклад свтово лтератури вн не тльки вчний, а й завжди актуальний. Стрчка стала одним з переможцв 9 птчингу Держкно та отримала 30 млн. Стрчка позбавлена ??яскравих фарб, це дещо напружу. Навть в останнй третин своя логка – логка видовища. Елементарна розкладка, подл на свого чужого.
Але ми вримо в перспективи длово журналстики в Укран, тому що вримо в перспективу Украни. Також вони повдомили, що розпочинаться пдготовка до показв в нших кранах. О 17. У ролях: Роберт Патрк, Андрй санко, Олег Волощенко, Попп Дрейтон, Ална Коваленко та нш. Розмову модерував вдомий кнокритик та ведучий Андрй Алферов. Картинки тако краси в укранському кно, мабуть, ще не було.
Але досить вже критикувати. Будьмо справедливими. Захар Беркут не позбавлений чеснот. нод фльм таки вириваться з тенет посередност: розмова Беркута Вовка перед битвою Максима Гарда; краса пейзажв; такий-сякий, але все-таки драматизм пд час фнального подинку… Трапляться, фльм жанрово спрацьову, ти ловиш себе на думц, що таки переживаш за геров, хочеш, щоб вони вивели односельцв з монгольського полону, або щоб Тугар Вовк заколов монгола-поганця. Ось ц сам голлвудськ стандарти Захара Беркута, бува, даються взнаки. Ну , зрештою, з точки зору нашого – це, поза всякими сумнвами, винятковий фльм. Далеко не щороку на екранах показують укранське кно такого розмаху, з такою претензю, з таким бюджетом. Це не може не викликати поваги. Добре, нехай – з мо точки зору, не судть суворо – фльм не вийшов, але спроба ж була! Тобто, ми, виявляться, можемо. А там, де спроба – завжди ймоврнсть успху.
