Але якщо повертатися все ж таки до фльму Захар Беркут й бути хоч трохи серйозним, то про цей фльм можна сказати деклька принципових речей, оскльки його змст майже не передбача аналзу. Вн спрощений до протистояння добра та зла, майже не мстить няких складних тем, смислових обертонв та представля, насправд, таку соб заяву на ефектний укранський блокбастер. це не погано. Це навть добре для такого типу фльму. Тому до нього треба пдходити перш за все як до ндустрального продукту, де важлива не творчсть одного режисера-автора, а стан ндустр як сукупност професйних груп, кожна з яких робить свою справу добре чи н.
Непоганий розмах батальних сцен. Вони були здивован Карпатами, варениками з вишнею… вони були дуже готов до спвпрац, що вдчувалось на майданчику. Битв тут багато, але кожна з них – не просто перестрлка з лука чи схрещен меч. Одне з найбльш поширених питань у зв'язку з таким пдбором акторв було: "А що, в Укран артиств не знайшлося б?". З партнерами почали працювати дещо пзнше. Дйшовши до Карпатських гр, вони виршили трохи вдпочити, розбити табр. Якщо коротко, то час д – середина XIII столття, а мсце – мальовнич Карпати.
Художниця Антонна Белнська розробила для сторичного екшену оригнальн костюми, частину з яких можна буде побачити на тематичнй виставц упродовж цього тижня у музейно-культурному комплекс “Львварня” (вул. Ось це для мене Захар Беркут. Офцйний синопсис цього фльму насправд повинен бути приблизно таким: У мальовничих Карпатах на CGI-гор маленьке село, мешканц якого мають силу онтв, репродуктивну швидксть грибв, вдвагу спартанських царв та старйшину з рдкого металу. Продюсерами фльму з американського боку виступили Джефф Райс, Юрй Карновський Раджа Коллнз. У картин зграли: Томм Фленаган ("Хоробре серце" (1995), "Гра" (1997), "Гладатор" (2000)), Роберт Патрк ("Термнатор 2: Судний день", "Переступити межу" (2005), "Мст у Террабтю" (2006)), Елсон Дуд ("ндана Джонс Останнй хрестовий похд" (1989), мн-серал "Копальн царя Соломона"). Попереду земл боярина Тугара Вовка тухольсько громади, яку очолю Захар Беркут. Mind не залишився осторонь ц кнопод – виршив згадати, як зароджувалася дея картини, а заодно подивитися, у що вона зрештою вилилася. хоча один з геров картини вигуку: Не втрачай ври, друже!, наче заклиа глядачв довритися Захару Беркуту, поврити у його яксну винятковсть – а все-таки передумов для цього не видно. У середин картини вдчуваться провисання – через пафосн далоги.
Це завжди робочий гарний настрй. До реч, це стосуться не тльки кривавих сцен: пд час побутових романтичних теж на що подивитись. Скльки з нас пам’ята схожу сцену у фльм Снайдера? Тут повинн бути видовищн та вражаюч битви. Вн був запрошений стояти шановним стовпом посеред декорацй села, демонструвати потрбн емоц та ставати в потрбн пози. Бурунда був в лют, коли про це дзнався. Якщо глядачам сподобаться, не виключають можливост продовжити час прокату в кнотеатрах.
“Там, де я жив разом з батьками, у Середнй Аз, ми не проходили цей твр вана Франка. тому я прочитав його, передивився клька разв надзвичайний фльм Леонда Осики. я точно знаю, що саме я звдти взяв. Чудовий склад акторв, надзвичайна атмосфера, метафоричний фльм з чтким громадянським меседжем. тому, прочитавши, побачивши цю стрчку, я знав, про що я сьогодн хочу розповсти”, – пдкреслив Сетаблав.
